?

Log in

Previous Entry | Next Entry

(с) Костенко Л.

Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово»
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —•
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твое чоло,—
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело...

Comments

( 4 comments — Leave a comment )
1alina
May. 14th, 2012 07:15 pm (UTC)
Чудесное стихотворение! Сами его написали? Я понимаю украинский язык - жила в Украине в городе Николаев несколько лет.
alla_k
May. 16th, 2012 07:37 pm (UTC)
нет, там же стоит - копирайт Лина Костенко - великая украинская поэтесса )
sparrow_hawk
May. 15th, 2012 09:08 pm (UTC)
з Днем Народження!
alla_k
May. 16th, 2012 04:00 pm (UTC)
Дякую ) То щось пошту глючить )
( 4 comments — Leave a comment )